Лідер партії «Батьківщина» і екс-прем’єр Юлія Тимошенко представила свою програму з якою йде на президентські вибори 2019.
І знову — ключовий термін це «майдан». Тимошенко претендує на те, щоб звернути на свою користь революційну спадщину останніх років.
Гасла, які вона розміщує на своїй сторінці в facebook, і плакати, які там з’являються, говорять про те, що «коктейлі Молотова» і палаючі покришки і раніше, розглядаються Юлією Тимошенко як аргумент у політичній боротьбі.
Переворот 2014 року Тимошенко не вважає трагедією, навпаки, називає ті дні завоюванням свободи. А ось політиків, що з’явилися в ті часи і які перебувають сьогодні при владі на Україні, Тимошенко звинувачує в монетизації перемоги, в «переведенні в готівку» результатів Майдану.
Не хоче вона визнавати, що і те і інше — є ланки одного ланцюга, що саме те, якими були події 2014 року, визначило те, якими стали керівники нинішньої влади.
Все те тяжке становище, в якому перебуває країна, Тимошенко списує на жадібність і корумпованість нинішньої влади, романтизує шлях, яким влада ця була отримана.
З останніх викривальних промов — заява про втечу працездатного населення з країни. Лідер «Батьківщини» приводить відкриті дані, але не афішує про те, що більше 12 мільйонів українців або постійно працюють за кордоном, або виїжджають туди на час заробітків, не маючи достатнього доходу вдома.
З огляду на те, що населення України за офіційними даними — трохи більше 40 мільйонів чоловік, і виключаючи з цього числа пенсіонерів та дітей, можна сказати, що половина жителів країни трудиться в інтересах чужої економіки.
Рішення проблеми не пропонується. Це лише камінь в город нинішньої влади.
А ось в питанні забезпечення населення газом Тимошенко пропонує рецепт, який може дати їй голоси виборців, але позбавить її підтримки тих, хто надає як економічне, так і політичний вплив на передвиборчі процеси в країні.
Тимошенко, посилаючись на бухгалтерські звіти «Нафтогазу» запевняє, що вартість тисячі кубометрів газу на Україну, з урахуванням всіх витрат і 30 відсоткової рентабельності, могла б бути не вище 75 доларів. При цьому, всі потреби населення в газі, що становлять майже 15 мільярдів кубометрів на рік могла б задовольняти українська держава, яка як раз дорівнює п’ятнадцяти мільярдів.
Таким чином, нинішня ціна в 305 доларів, вважає Тимошенко, завищена в 4 рази і повинна бути ліквідована, як ліквідовано повинен бути і сам «Нафтогаз».
У замерзаючих українських містах така обіцянка може отримати підтримку, а ось в середовищі тих, хто бере участь в перерозподілі газових доходів — скоріше ні.
Адже в газовому тарифі не тільки прибуток конкретних бізнес-структур. У ньому ще й дохідні статті бюджету, тільки вчора прийнятого з величезним дефіцитом, покривати який доведеться за рахунок іноземних запозичень. Та й той же МВФ підвищення соціальних тарифів розглядає як одне з умов видачі нових і підтримки обслуговування старих кредитів.
Так що, «робінгудні» наміри Тимошенко обіцяють і їй самій і Україні чимало проблем.
Читайте: Порошенко підписав закони, покликані вирішити питання автомобілів з іноземною реєстрацією