Колишнього президента України Петра Порошенка звинувачують у державній зраді. Слухання у справі про звільнення під заставу колишнього президента України Петра Порошенка було відкладено сьогодні до 14:00 за київським часом після того, як він повернувся з місячної дипломатичної поїздки за кордон як член парламенту. Кінцеве рішення суду перенесли на 19 січня.
Сотні прихильників вітали головного політичного суперника чинного президента в аеропорту Сікорського після того, як він прибув рано-вранці з кількома депутатами від своєї політичної партії, які супроводжували його на рейсі з Варшави.
Після 15-хвилинної затримки в аеропорту, під час якої оформляли його біометричний паспорт, слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) спробували вручити Порошенку повістку до суду.
Він нібито не прийняв юридичного документа при вході до вестибюлю аеропорту, де знаходиться паспортний контроль, повідомили пізніше в ГБР.
Зробивши заяву перед репортерами на вулиці та привітавши прихильників, більшість із яких несли українські прапори та прапори опозиційної партії Порошенка «Європейська солідарність», він подався до Києво-Печерського районного суду на слухання справи про звільнення під заставу об 11 годині ранку.
П’ятого та першого під час війни президента пострадянської України Петра Порошенка звинувачують у державній зраді, за нібито сприяння закупівлі енергетичного вугілля у гірничодобувних компаній у підконтрольних Росії частинах двох найсхідніших областей країни, Луганській та Донецькій, у 2014-2015 роках.
Слідчі ДБР стверджують, що гроші, використані для оплати вугілля, видобутого у двох регіонах, що становлять Донбас, фінансувалися російськими проксі-групами, які за українським законодавством вважаються терористичними організаціями.
Петро Порошенко відкинув спірні звинувачення та назвав їх «політичним переслідуванням».
Виступаючи перед журналістами в аеропорту, Порошенко сказав, що метою повернення в Україну був «захист» її на тлі ескалації загроз Росії розпочати повномасштабну війну проти України, яку вона розпочала неспровоковано у 2014 році та коштувала понад 14 000 життів.
«Ми повинні об’єднатися, щоб показати, що Україна сильна і здатна протистояти агресії Путіна», — сказав Порошенко, який покинув країну рівно місяць тому, коли слідчий ДБР намагався вручити йому виклик на допит біля будівлі Верховної Ради.
Якщо його вина буде доведена, йому загрожує максимальне ув’язнення терміном до 15 років.
Проросійський депутат Віктор Медведчук, який зараз перебуває під домашнім арештом за обвинуваченням у державній зраді, є підозрюваним у справі Порошенка. Медведчук, хрещеним батьком старшої дочки якого є президент Росії Володимир Путін, відкинув звинувачення як політичний тиск.
Володимиру Демчишину, який обіймав посаду міністра енергетики в період передбачуваного злочину, також пред’явлені звинувачення, і зараз він перебуває в міжнародному розшуку, повідомила на брифінгу 17 січня радник ДБР зі зв’язків із громадськістю Тетяна Сапайн.
Активи Порошенка, чиста вартість яких становить 860 мільйонів доларів за оцінками Bloomberg, були заморожені тим же судом 6 грудня, що слухає його справу про звільнення під заставу.
Прокурори оголосили, що домагаються внесення застави у розмірі, еквівалентному 37 мільйонам доларів.
Проте після того, як у вересні було прийнято закон, який набуде чинності у березні цього року, Порошенко передав основну частину своїх активів своєму синові Олексію Порошенку.
Серед них частки в одній із найбільших кондитерських компаній Європи – Roshen – та частки у двох національних телеканалах.
Оскільки Україна стикається з загрозою подальшого російського вторгнення, група семи промислово розвинених демократій, відома як G7, 16 січня написала у Твіттері, що вони «рішуче об’єдналися на підтримку України у цей напружений час», і закликала «всіх політичних лідерів в Україні, щоб показати що таке єдність та рішучість».
Росія має «силову готовність» до великомасштабного вторгнення в Україну, йдеться у статті «Вашингтон пост» від 15 січня. З квітня Росія значно збільшила чисельність боєздатних військовослужбовців до 100 000 осіб на додаток до «вже надійного та постійного військового стану» в Криму та на Донбасі, пишуть автори Дмитро Горенбург із Девісівського центру російських та євразійських досліджень Гарвардського університету та Майкл Кофман із Центру Вілсона Інституту Кеннана.