Минулого тижня однією з ключових тем інформаційної порядку денного стало відсторонення Уляни Супрун з посади в.о. міністра охорони здоров’я України. Вчора Окружний адміністративний суд Києва почав розгляд клопотання про скасування зазначеного рішення.
Уобзор зібрав ключові факти про дану ситуацію, які відомі на сьогоднішній день.
З чого все почалося?
Рішення про відсторонення Супрун з посади прийняв все той же Окружний адміністративний суд міста Києва. У рішенні від 5 лютого вказувалося, що воно вступає в законну силу з моменту підписання суддею.
Рішення було прийнято на підставі звернення до суду нардепа від Радикальної партії Ігоря Мосійчука.
Як пояснили в прес-службі суду, Супрун тимчасово заборонено вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров’я. У той же час, рішення суду не забороняє їй виконувати повноваження заступника міністра.
«Своє рішення суд мотивував наявністю ознак очевидну протиправність у тимчасове виконання першим заступником міністра охорони здоров’я України повноважень такого міністра в строк, що перевищує один місяць з моменту наділення особи відповідними повноваженнями (27 липня 2016 р.)», — відзначили в прес-службі.
Крім того, суд врахував доводи про те, що в 2015 році Супрун отримала громадянство України і одночасно до сих пір знаходиться в іноземному громадянстві (громадянство США).
ПОЗИЦІЯ СУПРУН
Уляна Супрун, коментуючи рішення суду, зазначила, що воно блокує поставки ліків і вакцин в українські лікарні, так як вона позбавлена тепер права підпису відповідних документів.
«Як ліки, закуплені на суму понад 633 млн гривень коштів платників податків, які готуються до відправки в регіони на складах МОЗ, будуть відправлені до медустанов? Адже розподіл препаратів відбувається при підпису в.о. міністра. На складах держпідприємств» Укрвакцина «і» Укрмедпостач «готуються до розвезення в регіони життєво необхідні препарати по 33 програмам державних закупівель. Це вакцини проти кору, які є єдиним засобом, щоб зупинити спалаху хвороби. Це ліки для онкохворих дітей і дорослих, людей з діабетом, хворобами серця, гепатитом, препарати для тих, хто потребує діалізі або антиретровірусної терапії», — підкреслила Супрун на своїй сторінці в Facebook 6 лютого.
Вона уточнила, що в обов’язки глави МОЗ також входить підписання договорів з міжнародними організаціями, які будуть закуповувати ліки, вакцини та медичні вироби за рахунок держбюджету в 2019 році.
Та ж ситуація і з відправкою на лікування за кордон 44 громадян України, так як відповідні накази також підписує в.о. міністра.
Супрун наголошувала, що через рішення суду робота МОЗ фактично заблокована. Вона також перерахувала ключові повноваження, яких була позбавлена за рішенням суду:
- погоджувати й подавати на розгляд Кабміну розроблені центральними органами виконавчої влади проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
- видавати обов’язкові для виконання накази і доручення з питань, що належать до сфери діяльності таких органів;
- представляти МОЗ в публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
- приймати рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міністерство охорони здоров’я;
- давати обов’язкові для виконання державними службовцями та працівниками апарату МОЗ доручення;
- підписувати накази МОЗ та інші нормативно-правові акти розроблені Міністерством, в тому числі погоджувати акти інших центральних органів виконавчої влади.
ПОЗИЦІЯ ПРЕЗИДЕНТА І КАБМІНУ
Варто відзначити, що Президент Петро Порошенко, члени Уряду на чолі з Володимиром Гройсманом та спікер Парламенту Андрій Парубій виступили на підтримку Супрун.
Так, Глава держави 5 лютого заявив, що «пані Супрун має повну підтримку Президента України«. Він також зазначив, що Супрун є громадянкою України.
«Хочу підкреслити і нагадати, що питання громадянства належить до виключної компетенції Президента України. Я недавно зустрічався з пані Уляною. Підкреслюю, пані Уляна є громадянкою України, згідно з указом, який підписав Президент Петро Порошенко. Крапка», — підкреслив Порошенко.
Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, в свою чергу, висловив думку, що Супрун «стала провайдером» медичної реформи, а також розпочала боротьбу з корупцією в медицині.
Кабінет Міністрів також випустив заяву на підтримку Уляни Супрун, зазначивши, що рішення суду буде оскаржено в законному порядку.
Уже 7 лютого стало відомо, що Уряд оскаржив рішення про відсторонення Супрун.
СУДОВІ ДЕБАТИ
У понеділок, 11 лютого, в Окружному адміністративному суді Києва відбулося засідання, в ході якого суд розглядав клопотання Мін’юсту від імені Уряду про скасування тимчасової заборони Супрун виконувати обов’язки глави МОЗ.
Засідання було призначено на 14:00. Перед будівлею суду зібралися люди на підтримку відстороненої глави МОЗ.
На засідання прибула сама Супрун разом із заступниками, міністр юстиції Павло Петренко, міністр інфраструктури Володимир Омелян, ряд народних депутатів.
Також був присутній і Ігор Мосійчук, з ініціативи якого чиновницю раніше усунули з посади.
Сторона захисту в ході засідання аргументував свої вимоги щодо поновлення на посаді тим, що Супрун не може підписувати важливі документи.
«Зараз через вашого рішення у мене відсутні повноваження, щоб підписувати документи. Я прошу одного — дайте мені дозвіл підписувати документи», — заявила Супрун в ході засідання.
Вона також продемонструвала суду пачку документів, які до сих пір не підписані через рішення про відсторонення.
Мосійчук наполягав, що всі ці заяви є маніпуляцією.
У результаті суддя Сергій Каракашьян пішов до дорадчої кімнати для винесення рішення, зазначивши, що потрібно обробити дуже багато матеріалів.
«Суддя отримав більш ніж достатньо аргументів і доказів щодо абсурдності свого рішення. Ми очікуємо законне рішення, яке розблокує роботу Міністерства охорони здоров’я», — підкреслив глава Мін’юсту Павло Петренко після засідання.
Очікується, що рішення буде оприлюднене сьогодні
Читайте інші новини:
В Україні минулого тижня від кору померли дві людини
Комітет по охороні здоров’я вимагає скликати РНБО і оголосити епідемію кору
“Доступні ліки”: список поповнили 64 безкоштовних препарати