Британія виходить, Ірландія залишається: Євросоюз чекають нові кордони

1 січня 1801 року Великобританія стала не державою, а островом — одним з двох островів, на яких тоді розташувалося Сполучене Королівство Великобританії і Ірландії. У ХХ столітті острів був поділений. Шість північних графств, де в більшості протестанти, зі столицею в Белфасті вважали за краще залишитися під владою британської корони — в тому, що сьогодні називається Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії (коротко говорять просто: Британія). А 26 графств на півдні Ірландії, де в абсолютній більшості католики, домоглися незалежності. І до того, як в останню годину знову виникла ще й тема Гібралтару, найбільша суперечка був і є щодо білоруського режиму на кордоні між Північною Ірландією і Республікою Ірландія, яка тепер перетворюється у зовнішній кордон Євросоюзу.

Місто Петтіго розташований на кордоні двох Ірландії, кордон проходить через місто по річці. Як тут буде, коли одна частина міста залишиться в Євросоюзі, а інша вийде?

У 70-х роках межа була жорсткою, і тут процвітала контрабанда: не соромлячись тоді ще кінокамер, люди пролізали через щілини в огорожах і ходили вбрід через річку в обхід митниці. Невже тепер все повернеться?

Прикордонний межірландскій Петтіго буде на нашому шляху, ми спеціально звернули туди, проїхавши від однієї ірландської столиці до іншої. Починали шлях — на Півдні.

Якщо вдуматися, то і місто Дублін, та й вся Ірландська Республіка — одна з найдивовижніших місць в Євросоюзі. Колишнє володіння британської корони на відміну від Великобританії і Північної Ірландії давно розплачується в євро, давно перейшло з миль на кілометри. Нона вулиці все ще двоповерхові автобуси, як в Англії. Тут їздять по лівій стороні. Але Ірландська Республіка входить не в Шенген, а в загальну зону подорожей, як вона називається, все-таки зі Сполученим Королівством.

З цікавих історичних прийме в Дубліні — місцева пошта. Поштова скринька залишився від британських часів, навіть з королівським вензелем, але перефарбований в національний смарагдовий. Є свій національний Інститут міжнародних і європейських проблем.

Читайте: У Чехії мітингувальники вимагають відставки уряду на чолі з Бабішем

Подрік Мерфі, колишній посол Ірландії в СРСР, — людина-легенда ірландської дипломатії.

— Дозвольте поставити спочатку особисте питання: скільки вам років?

— 78.

Дипломат пам’ятає, якими були Британські острови до спільного вступу Британії та Ірландії в Євроспівтовариство. А як їм було не разом вступати?

— Тоді Сполучене Королівство було нашим найбільшим торговим партнером і ринком збуту продукції.

— Раз вже ви самі це згадали в минулому часі … Виходить, що тепер Британія — вже не такий великий партнер?

— Давно вже немає. На сьогоднішній день британський ринок — це 20 відсотків нашого експорту. А адже в 1972 році тільки сільгосппродукції Лондон на 70 відсотків закуповував в Ірландії. При цьому британський уряд штучно занижував ціни на такі товари.

Ірландці пам’ятають старі образи. У ХХ столітті була війна Республіки за незалежність, а потім кровопролитний конфлікт в Північній Ірландії, де в певний момент католицьке меншість стало вимагати великих цивільних прав, радикали взялися за зброю, і багато десятиліть британські сили безпеки ніяк не могли зупинити хвилю терактів: і з боку бойовиків-католиків з ІРА, які, якщо що, ховалися в Республіці, і з боку підпільних бойових дружин протестантів-юніоністів. Край цьому поклала досягнуте в 90-е мирну угоду, після чого на основі правил Євросоюзу межа знову стала відкритою.

Якби кордон був закритий, шлях з Дубліна в Петтіго був би рази в півтора довше. Але завдяки правилам ЄС, навігатор поклав шлях найкоротший — через британську Північну Ірландію. Забігаючи вперед: переїзд з однієї держави в іншу видно тільки по розмітці: спочатку йдуть жовті смуги, попереду — міст. Це, власне, межа між Ірландської Республікою і британської Північною Ірландією, де стоїть знак з чорною смугою — «Все обмеження зняті». Ось і все прикмети того, що людина потрапляє в Сполучене Королівство Великобританії і Північної Ірландії. Ну, хіба що розмітка змінюється — з жовтої переривчастої перейшла на білу суцільну. І обмеження швидкості пішло в милях на годину, але приблизно через 100 метрів, точніше, ярдів.

Ще цікава річ: політичні гасла замість прикордонних стовпів. «Слухайте наші голоси, поважайте наш голос!». «Ніяких кордонів в Ірландії». І прикордонна вишка старого зразка тих часів, коли в Ірландії були заворушення.

Ранні 70-е. Британія та Ірландія ще не входять в Євросоюз, і на кордоні було не сильно краще, ніж з Гібралтаром. Прогресом вважалося те, що хоча б один місцевий катафалк пропускали безперешкодно, правда, за умови, що на кордоні змінювався водій. Тепер ніяких перешкод немає. Ніяких прикордонних застав і митних постів.

Метрів за 200 від кордону — ірландська автозаправка, але на ній машини з номерами і з Республіки, і з Півночі. Ціни вказані і в євро, і в фунтах. Правда, власникам фунтів останнім часом було несолодко: після Brexit по відношенню до євро британська валюта все більше падала і падала.

А адже окремо взята Північна Ірландія на тому референдумі проголосувала за те, щоб залишитися в Євросоюзі. Але за вихід проголосувала більшість англійців, і в Сполученому Королівстві Північна Ірландія змушена підкоритися.

На британській стороні річки заходимо в автомайстерню прямо на кордоні, розмовляємо з працівником Кіра Джонсоном.

— Багато у вас клієнтів з іншого боку, з Ірландської Республіки?

— Так.

— В основному з Республіки їдуть сюди або з Північної Ірландії туди?

— Десь 50 на 50.

— Ви самі з Північної Ірландії?

— Так.

— Що трапиться, якщо буде межа?

— Навіть не знаю!

Те, що буде на кордоні після виходу Британії з ЄС, — величезний головний біль для всіх. Пропозиція Євросоюзу полягає в тому, щоб окремо взята Північна Ірландія залишилася в єдиному митному просторі з Республікою. Це, звичайно, зручно. Але тоді, виходить, руйнується конституційне єдність Сполученого Королівства: Північна Ірландія немов відділяється від Великобританії.

Але якщо робити жорстку кордон, як це було — з митницею, то все боятся, що знову почнуться нападу на прикордонні з боку бойовиків з ІРА, які мріють про єдину Ірландії. Тим більше, що католиків в Північній Ірландії все більше і більше — народжуваність вище. І чи не стане Brexit прологом до ще одного референдуму — про об’єднання Ірландії?

— Ми тут не любимо об’єднувати ці питання в один. Говорячи про об’єднання Ірландії та Північної Ірландії, ми відштовхуємося від мирної угоди 1998 року, що має на увазі необхідність бажання людей по обидва боки кордону для прийняття відповідних рішень. Цей історичний процес йде своєю чергою, і ми не підштовхуємо його за рахунок Brexit, — говорить Мерфі.

— Але якщо подивитися на демографічну статистику в Північній Ірландії, там католики близькі до того, щоб стати більшістю.

— Так, дані говорять про це, але було б невірно говорити, що все католики в Північній Ірландії виступають на підтримку об’єднання з Ірландією.

— 90 відсотків.

— І тим не менш, не потрібно випускати з уваги той факт, що релігія тепер уже надає на політику не такий вплив, як за часів моєї молодості.

Чтайте: Правильна угода: Мей впевнена, що домовиться про Brexit

Це правда. Серед інших товарів на ірландської заправці бачимо ще й книгу місцевого автора.

— О! Я дивлюся, у вас тут книга продається. «Сусіди».

— Так, «Сусіди».

— А ви хороші сусіди?

— Так, хороші.

— На північній стороні хто — католики або протестанти?

— І ті, і ті.

— Коротше, нормальна ситуація. А багато шлюбів між католиками і протестантами?

— Так багато. У мене син, він католик, одружився на протестантки з Церкви Ірландії.

— А в якому храмі?

— А ось тут, трохи вище.

— А він католицький або протестантський?

— Її, невістки, протестантський. А їхні діти ходять в обидві церкви: на одному тижні в одну, на інший — в іншу.

Місцева дошка оголошень. Весілля. Чи не зрозумієш, хто протестант, хто католик, але вони тут вже є спільно, ми це з’ясували. Ось цікаво — сажотрус, в оголошенні два телефони, один на британській стороні, інший на ірландської. Ну, і неминуче, природно, схуднення, це цікавить всіх: і жителів Республіки, і Північної Ірландії.

І все-таки воля більшості англійців вийти з Євросоюзу ставить Північну Ірландію в дуже делікатне становище. А ірландці в Республіці тепер на поступки йдуть неохоче.

«Весь той час, що Великобританія входить до Євросоюзу, для неї робилися якісь винятки. Зараз країна виходить з ЄС і знову ж намагається забезпечити собі виключення, — каже Подрік Мерфі. — До речі, ми не дуже любимо вираз» Британські острови » , коли мова йде про нас. Адже ми не вважаємо себе британцями і час від часу доводиться нагадувати людям не говорити так «.

Залишивши позаду і Дублін і прикордонний Петтіго, їдемо в столицю Північної Ірландії, в Белфаст. Але згадуємо про Терезу Мей. Невдало провівши дострокові вибори, в парламенті в Лондоні більшістю вона не володіє. Консерватори проводять потрібні їм рішення завдяки наявності парламентської коаліції з невеликою партією з тієї самої Північної Ірландії — партія юніоністів, тобто тих, хто за союз з Великобританією, а, значить, не сприймає того, щоб Північ жив за правилами Півдня. Як бути?

Читайте: ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ ЗРОБИЛА КРОК ДО ЗАКРІПЛЕННЯ В КОНСТИТУЦІЇ КУРСУ УКРАЇНИ В ЄС І НАТО

Наостанок згадаємо ще про Петтіго. На північній стороні там все-таки британський червоний поштову скриньку. А в місцевому ірландському універсамі ми розговорилися з продавщицею.

— Ви самі з Республіки або з Північної Ірландії?

— Я сама з Півночі. Але ось переїхала сюди.

— Як багато років тому?

— Так, напевно, 50. Ні, все 60 вже!

— Чи змінилося щось під парасолькою ЄС?

— Чи змінилося? Та не так вже. Ні ні.

Насправді, все просто вже звикли до нової нормальності, а потрібно ще якась нова. Яка? Чекаємо недільного саміту Євросоюзу, де буде ще й Гібралтар.

Читайте: Великобританія і ЄС узгодили декларацію про відносини після Brexit


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Optimized with PageSpeed Ninja